Українці — далеко не найбільш питуща нація на землі, але все ж проблеми з алкоголем у нас є. Чи було так завжди? Як йшли справи з цим в Україні сотні років тому? Яка історія спиртних напоїв у нашій країні? Це не просто цікаві запитання. Відповіді на них можуть пролити світло на теперішній стан справ і підказати нам, що ми можемо зробити вже зараз, щоб наш народ став більш тверезим і здоровим.
Історію алкоголю в Україні вивчив проєкт Inhumans. Він поділиться цікавими фактами і зробленими на їх підставі висновками. Давайте разом дізнаємося, як до алкоголю ставилися наші пращури і як з плином часу змінювалися погляди українців на спиртні напої.
Історія алкоголю в Україні: ранні етапи
Деякі джерела говорять про те, що одні з найдавніших згадок про алкоголь на території нашої країни сягають ще до часу появи Київської Русі. На берегах Дніпра арії у своїх релігійних гімнах співали своєму сп’янілому язичницькому богу Індрі. Для поклоніння цьому божеству виготовляли хмільний напій під назвою «сома».
Щодо скіфів, то їхнє ставлення до алкоголю досліджував доктор історичних наук Туаллагов Алан Ахсарович. Він пише, що скіфи були відомі тим, що вживали вино в різних ритуалах. Його використовували під час клятв, на зборах-бенкетах воїнів і під час вшанування язичницького бога Ареса. Скіфи не виготовляли вино, вони купували його у греків. В останніх же ідея нестримного споживання вина була тісно пов’язана саме зі скіфами.
Як видно, зловживання спиртним народами, що населяли території сучасної України, було частково пов’язане з їхніми релігійними поглядами. Вони ж відіграли вагому роль у кардинальній зміні ставлення до алкоголю в Київській Русі.
Після поширення на Русі християнства тверезість стала відмінною рисою наших предків. Ця якість також була притаманна князям, зокрема, Святославу Київському. Пияцтво не було тогочасною проблемою. Це пояснюється не лише впливом релігії. Ще є принаймні 2 причини.
Перша причина полягає в тому, що жителі Київської Русі пили неміцні алкогольні напої. Наприклад, квас, пиво та брагу. Друга причина в тому, що алкоголь робили для себе, а не на продаж. Цьому, знову-таки, сприяло негативне ставлення Церкви до продажу спиртного.
Щоправда щось змінилося в період існування Запорізької Січі. До нашого часу образ козака являє собою людину, яка не може уявити життя без алкоголю. Такий портрет українця того часу представлений як на зображеннях представників запорізької спільноти, так і в словах пісень, що описують їх.
Якщо ви не хочете наслідувати наших предків у їхній пристрасті до спиртного і бажаєте порвати зі згубною звичкою, тоді запишіться на 21-денний марафон без алкоголю. Він допоможе вам узяти гору над тягою до спиртного і поліпшити ваше життя.
Розвиток алкогольної індустрії в Україні
У XVIII столітті в Україні виробництвом спиртного займалися так звані гуральні. Вони були невеликими, тому їхні виробничі обсяги не були високими. Поступово їх витіснили гуральні, якими володіли поміщики.
З приходом індустріальної революції в XIX столітті виробництво алкоголю в Україні стало масовим і організованим. Особливо це стосувалося Поділля. Міцні напої називалися «вином», термін «горілка» використовувався дуже рідко. Природно, що в цей період наші предки стали більше пити.
У цей період було засновано великі промислові пивоварні. Однією з них була київська «Оболонь», заснована 1864 року. Більш рання «Львівська броварня» (заснована в 1715 року) зазнала модернізації наприкінці XIX століття.
Більша частина продукції йшла в місцеві шинки, крамниці та магазини. Частину відправляли на територію сучасної Білорусі та Молдови. Оскільки виробництво і продаж алкоголю були прибутковою справою, з’явилася група торговців-посередників. Вони купували спиртне у виробників і перепродували його дорожче в інших місцях.
Про розвиток алкогольного виробництва свідчить те, що з часом стали з’являтися супутні підприємства. Йдеться про заводи з виготовлення скляного посуду, а також про заснування коркової фабрики в Києві в 1886 року.
Через промислову та сільськогосподарську кризу в 1880-1890 роках виробництво алкоголю істотно скоротилося. Якщо говорити про Поділля, то за 16 років вартість випущеної за рік продукції скоротилася в 10 разів. Цьому також сприяла введена 1896 року монополія на реалізацію алкогольних напоїв державою.
Через роки з’явилася можливість викупати право на продаж спиртних напоїв, чим і скористалися деякі. І, звичайно ж, існували підпільні питні заклади.
У 1914 році було введено повну заборону на виробництво і продаж будь-якої алкогольної продукції. Введення сухого закону і ревна боротьба більшовиків проти алкоголізму стали причинами тривалого періоду тверезості на території сучасної України.
Вплив політичних і соціальних змін на виробництво та споживання алкоголю
У Радянському Союзі завдяки роз’яснювальній роботі та зусиллям інтелігенції тверезий спосіб життя дедалі більше популяризувався. У підсумку споживання алкоголю в кілька разів було меншим, ніж до введення сухого закону в 1914 році.
У другій половині XX століття у світі стрімко зросло виробництво спиртного. Ця тенденція вплинула і на жителів СРСР. Люди стали пити набагато більше, ніж раніше, і вже в 1960-х роках рівень споживання алкоголю став одним із найвищих на планеті. Це, безумовно, негативно позначилося на житті населення.
У 1960-1980 роках темп виробництва алкогольних напоїв зростав семимильними кроками. За 16 років обсяги виготовленої продукції зросли на 500%.
У 1985 році було видано Указ про боротьбу з пияцтвом і алкоголізмом. Цьому були раді не всі. Особливо ті, хто на цьому заробляв. Але втручання держави дало позитивні плоди. Зросла народжуваність, скоротилася смертність і збільшилася тривалість життя у чоловіків.
Після розпаду Радянського Союзу ситуація з алкоголем в Україні стала знову змінюватися. Країна почала переходити до ринкової економіки, що сприяло розвитку алкогольної індустрії. Стали з’являтися приватні підприємства, які займалися виготовленням і продажем спиртних напоїв. Українські бренди стали експортувати свою продукцію за кордон. Імпортний алкоголь також став заповнювати полиці наших магазинів. Все це призвело до того, що українці стали більше вживати спиртне.
Сучасна ситуація з алкоголем в Україні
У 2022 році Рахункова палата України опублікувала інформацію про те, що наша країна посіла 35 місце серед 39 держав Європи за кількістю випитого алкоголю. Дослідники підрахували, що житель України віком від 15 років за рік випиває 8,6 літра алкоголю на рік.
Звичайно, за статистикою ми — не найбільш питуща нація, але при подібних підрахунках використовують тільки офіційні дані. Не можна забувати про нелегальне виробництво і продаж спиртного. У підсумку реальний рівень споживання спиртного в нашій країні виявиться більшим за той, що наводять аналітики.
Навіть наведені дані показують, що середньостатистичний українець вживає багато спиртного. Це не може пройти безслідно для нашого суспільства. Алкоголь губить здоров’я і забирає життя наших співгромадян. Щороку понад 40 тисяч людей в Україні помирає від причин, пов’язаних зі зловживанням спиртним.
Страждають від цієї напасті й діти. З вини питущих батьків у новонароджених фіксується велика кількість патологій. Сумно й те, що Україна перебуває на першому місці серед європейських країн за підлітковим алкоголізмом. Здоров’я і майбутнє такої молоді в серйозній небезпеці.
Алкоголізм руйнує сім’ї. За статистикою, п’ята частина всіх розлучень в Україні відбувається через проблеми з алкоголем. Це завдає душевних ран як дорослим, так і їхнім дітям. Такі психологічні травми теж часто намагаються заглушити за допомогою спиртного, що тільки погіршує нинішнє становище.
Зловживання алкогольними напоями сприяє збільшенню злочинності. Часто крадіжки, вбивства і зґвалтування здійснюються особами, які перебувають у нетверезому стані. Пияцтво також стає причиною дорожньо-транспортних пригод зі смертельними наслідками.
Прогули на роботі, низька продуктивність, втрата працездатності та інші наслідки, спричинені алкоголем, б’ють не тільки по кишені того, хто п’є, а й негативно позначаються на економічному стані держави в цілому.
Законодавство і політика у сфері алкоголю в Україні
Держава контролює питання виробництва, продажу та реклами алкогольної продукції. Багато положень прописано в Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Що стосується виготовлення, то на законодавчому рівні встановлено, що цим можуть займатися ліцензовані підприємства. Виробничі установи проходять атестацію на відповідність встановленим законодавчим вимогам.
Закон регулює якість алкогольної продукції та регламентує її обов’язкову сертифікацію. Державою передбачено і правила маркування спиртних напоїв. Зокрема, на лицьовому боці етикетки, крім іншого, має бути зазначено вміст спирту.
Вищезазначений закон регламентує імпорт, експорт, оптовий і роздрібний продаж алкогольних напоїв. У ньому ж прописані місця, де заборонено вживати спиртне. Йдеться про:
- навчальні заклади;
- заклади охорони здоров’я;
- громадський транспорт;
- дитячі та спортивні майданчики;
- приміщеннях державної влади.
В Україні заборонено продаж алкогольних напоїв особам, яким ще не виповнилося 18 років. Для підтвердження свого віку покупець має надати продавцю паспорт або інший документ.
За недотримання законодавства щодо виробництва та продажу алкоголю передбачена відповідальність. Штрафи чекають на тих, хто займається виготовленням спиртного без відповідної ліцензії, а також тих, хто не дотримується вимог до якості продукції. Покарання передбачено і для тих, хто продає алкоголь за цінами, нижчими за регламентовані.
Держава ввела низку обмежень на рекламу алкогольних напоїв. У ній не повинні бути особи до 18 років, медичні працівники та відомі люди, які пропагують вживання спиртного. Заборонено показувати сам процес розпивання алкоголю, створювати враження ніби воно сприяє успіху і вирішує проблеми, а також створювати видимість того, що більшість людей п’ють алкоголь.
Обмеження накладено і на використання різних рекламних носіїв. Це стосується реклами на зовнішніх носіях, громадському транспорті та друкованих виданнях. У медіа реклама алкоголю заборонена з 6 до 23 години.
Підсумки та висновки
Як видно з історії, український народ та його пращури загалом були схильні до зловживання алкоголем. За весь цей час можна виокремити два потужні чинники, які сприяли тверезості нації. Перший — це релігійні норми. Причому не ті, язичницькі, що сповідували скіфи, а ті, які узгоджуються з християнською мораллю.
Другим чинником була жорстка державна політика. Сухий закон, роз’яснювальна робота та діяльність різноманітних рухів сприяли тверезості наших предків. Сьогодні держава теж узяла під свій контроль сферу виробництва і продажу алкоголю, але, як показує статистика, цих заходів явно недостатньо.
Змінити ситуацію на краще може більш рішуча позиція держави до питання споживання алкоголю населенням. Особливо може допомогти жорсткий контроль за виконанням встановленого законодавства і невідворотність покарання для порушників. Донесення і популяризація істинних християнських цінностей також може зіграти важливу роль.
Що буде далі, нам ще належить побачити. Але не варто чекати, поки держава більш рішуче візьметься за проблеми, пов’язані з алкоголем. Кожному потрібно почати з себе та свого близького оточення. Свідома і тверда позиція кожного з нас у цьому важливому питанні може вплинути не тільки на наше життя, а й змінити суспільство на краще.