8 березня українці традиційно святкують Міжнародний жіночий день.
Зазвичай цей день – неробочий. Люди не працюють 8 березня, а святкують та відпочивають вдома. Жінки та дівчата отримують подарунки та привітання – це вже стара добра традиція, до якої всі звикли. Проте після повномасштабного вторгнення росії в Україну, почалися розмови щодо скасування свята. Чи будуть українці відпочивати 8 березня цього року?
8 березня: відпочиваємо чи йдемо на роботу?
У переліку неробочих днів вказано, що 8 березня в Україні вихідний. У законодавство наразі не було внесено жодних змін, тому й досі 8 березня вважається неробочим днем. Цьогоріч 8 березня випадає на п’ятницю. Тобто українці відпочиватимуть три дні поспіль.
Однак в Україні продовжує діяти воєнний стан, під час якого усі додаткові вихідні скасовуються. Все залежить від роботодавця. Якщо ви працюєте на державну установу – навряд чи буде вихідний. А от на приватних можуть давати вихідний за бажанням.
Чи скасують в Україні 8 березня?
Після початку повномасштабного вторгнення активно обговорювалося питання скасування Міжнародного жіночого дня. Нібито воно є комуністичним та радянським. Хоча свято широко відоме у світі, та і було засноване ще до радянського союзу.
У 2023 році на сайті Верховної Ради навіть було створено законопроєкт про скасування вихідного дня 8 березня, та і Міжнародного жіночого дня в цілому. Натомість депутати запропонували альтернативу – святкувати 25 лютого День української жінки. Цього дня народилася відома українська письменниця Леся Українка.
Також пропонувалися й інші альтернативні свята. Наприклад, 9 березня – День народження кобзаря Тараса Шевченка, чи друга неділя травня – День матері.
Серед іншого, законопроєкт передбачає скасувати День праці (1 травня) та День перемоги (9 травня). Він і досі знаходиться на розгляді Верховної Ради, тому офіційно в Україні не скасовано 8 березня.
Історія свята
На сьогодні існує кілька версій створення свята, які беруть свій початок ще з 18-го сторіччя.
Наприклад, 8 березня 1857 року, у Нью-Йорку співробітниці фабрик із виробництва текстилю влаштували акцію за рівні права. Жінки вимагали таку саму зарплату, як і у чоловіків, робочий день тривалістю 10 годин замість 16-ти та виборче право.
Є непопулярна версія, що в цей день на протести вийшли не працівниці фабрик, а повії, які вимагали виплатити зарплату матросам, щоб ті могли з ними розрахуватися.
У 1908 році ініціативу підхопила Соціалістична партія США, а свято там почали відзначати з наступного року.
За однією з версій, 8 березня 1910 року, в Копенгагені, за ініціативи Клари Цеткін цю дату зробили міжнародним святом. Цього дня жінки збиралися йти на демонстрації, щоб звернути увагу суспільства на жіночі проблеми. Тільки через 10 років свято затвердили і в СРСР. Тут також є версія, що Клара Цеткін разом із подругою Розою Люксембург вивела на протести подій – жінки вимагали покласти край свавіллю поліції.
А вже у 1977 році ООН присвоїла 8 березня статус міжнародного дня, його назвали Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.