Зоопсихолог радить, що потрібно робити і на що звернути увагу під час спілкування з вихованцем, а що має бути під забороною.
Іноді здається, що люди та кішки з різних планет: ми говоримо, вони муркотять — нам важко зрозуміти одне одного. Зоопсихолог Андрій Динисенко пояснює, як навчитися краще розуміти свою кішку та знайти до неї вірний підхід.
Мова котячих жестів
Кішка обирає ті можливості, які їй доступні. Вона дивиться, як людина реагує на ту чи іншу її реакцію та починає цю реакцію використовувати. Вона розуміє, що якщо я робитиму ось так, то мене погодують, а ось так, то почистять лоток. Кішки нявкають рідко, частіше вони використовують мову тіла: можуть розпушитися або вигнути спинку. І між собою вони також найчастіше спілкуються саме так, — пояснює зоопсихолог.
Будьте уважні до поведінки та рухів вашої кішки, запам’ятовуйте її жести-знаки та їх значення. Зазвичай вивчення мови тіла вихованця відбувається на інтуїтивному рівні.
На замітку: вважається, що якщо кішка б’є хвостом, вона виявляє невдоволення (собака, навпаки, радість та інші позитивні емоції). Це не зовсім так.
Тут має місце деяка перезбудженість, яка може мати різні причини, — пояснює фахівець. — Часто кішки так поводяться, коли ми різко перериваємо гру. Наприклад, ми беремо лазерну указку, починаємо грати з кішкою, нам телефонують, ми відволікаємося і забуваємо про кішку. Кішка тільки розігралася і, звичайно, вона буде збуджена. Або, наприклад, її щось налякало, вона побачила іншого кота, або вона бачить пташок у вікні, яких не може дістати.
Словник-перекладач котячих звуків
Незважаючи на те, що кішки частіше користуються жестами для передачі інформації людині, нявкання — це теж мова. Тут має значення сам характер звуку, його висота, протяжність, кількість повторів… У цьому універсального словника-перекладача з котячого на людську мову немає. Кожна кішка використовує той чи інший звук на її «розсуд», при цьому в спілкуванні з різними людьми у неї той самий звук може мати різне значення. Як бути? Спостерігати, слухати, чути та запам’ятовувати.
Не олюднюйте
Треба розуміти природу тварини. Не треба кішку олюднювати, це часта помилка. Люди переносять батьківську поведінку спілкування з тваринами, ставляться до них як із своїм дітям, вважаючи, що вихованці виявляють людські емоції. Кішка чи собака – не людина і навіть не дитина, вона живе за своїми законами. Дивіться на ці стосунки більш тверезо та здорово, — попереджає фахівець.
Не проявляйте агресію та неповагу
Не виявляйте агресію до вихованців: йдеться не лише про покарання за «провину», а й про підвищення голосу, різкі грубі рухи. Кішка на це реагує. Покарання за провину – це окрема тема, часто винен буває сам господар, а не тварина, яка, наприклад, писає в тапки.
Дуже багато людей у спілкуванні з тваринами виявляють неповагу і безпардонність: тварин можуть не просто чіпати і гладити, а й лещати, брати на руки, тягати за собою вдома, коли вони цього зовсім не хочуть.
Потрібно виробляти у собі шанобливе ставлення до тварин — і до чужих, і до своїх. Їм, як і людям, теж щось подобається, а щось ні, вони теж можуть бути в поганому настрої і теж можуть проявляти до когось антипатію.
Грайте
Одна американка, яка взяла кішку з притулку, була щиро здивована, що та ходить за нею по всьому будинку, переслідує. Лоток почищений, у мисці повно їжі, мовляв, що їй ще треба? Кішкам (та й собакам теж) треба, щоби з ними грали.
Ми часто стикаємося з тим, що господарі мало уваги приділяють фізичній активності вихованця, — розповідає зоопсихолог. — З кішками треба більше грати, причому з будь-якими і експресивна абіссинська кішка, і флегматичний британський кіт вимагають активності.
Недолік рухливості призводить до зайвої ваги, серцево-судинних захворювань, проблем опорно-рухового апарату та інших неприємних наслідків для здоров’я вихованця
У кішок взаємодія має більшу цінність, ніж миска з їжею. У мене є така приказка: «Якщо ви хочете зайвий раз нагодувати кота, краще з ним пограйте», — каже Андрій Динисенко.