У Житомирі 5 жовтня попрощалися із 41-річним захисником Володимиром Микитенком, який захищав Україну від російських окупантів з вересня 2022 року і мав високі нагороди за службу.
Про це повідомила пресслужба Житомирської міської ради. Володимир Олександрович Микитенко народився 4 квітня 1985 року в селі Пряжів Житомирського району. Дитячі та юнацькі роки були тісно пов’язані з рідним краєм: спочатку він навчався у Сінгурівській загальноосвітній школі (нині — Сінгурівський ліцей), а в 2000 році закінчив школу в смт Озерне (нині — Озерненський ліцей).
Професійний шлях та служба
Свій професійний шлях Володимир обрав у будівельній сфері, закінчивши у 2004 році Будівельний технікум Державного агроекологічного університету (нині — ВСП «Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету»), де здобув кваліфікацію техніка-будівельника. Опісля проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України. З 2006 по 2012 рік Володимир проходив службу за контрактом у підрозділі Національної гвардії України. Згодом працював у цивільній сфері в ТОВ «Домінант».
На захисті України
26 вересня 2022 року Володимир добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Служив у складі 22-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ, де обіймав посаду головного сержанта мінометної батареї механізованого батальйону.
За час служби виявив залізну мужність, стійкість та рішучість під час виконання бойових завдань на найгарячіших ділянках фронту. За бойові заслуги був відзначений низкою високих нагород: почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Хрест Хоробрих», відзнакою Міністерства оборони України «Хрест Сухопутних військ», медалями «За поранення», «Ветеран війни — Учасник бойових дій» та «10 років сумлінної служби».
Сім’я та вшанування
Сенсом життя Володимира завжди була родина. Він безмежно любив свого сина від попереднього шлюбу. У 2015 році створив нову сім’ю з дружиною Катериною, де прийняв її донечку як рідну — не за кров’ю, а за велінням свого великого серця. Невдовзі у шлюбі народилася ще одна, спільна донечка. Володимир обожнював і однаково сильно любив усіх своїх дітей.
Життя відважного Воїна обірвалося 25 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Головний сержант Микитенко Володимир Олександрович до останнього подиху залишався вірним Військовій присязі, побратимам і рідній Україні.
У вічній скорботі дружина, діти, батьки, брати, рідні, близькі, друзі та бойові побратими. Світла пам’ять і вічна слава Герою!